Афоризми про письменництво

Письменник, звісно, повинен заробляти, щоб мати можливість існувати й писати, але він у жодному разі не має існувати й писати для того, щоб заробляти. — К. Маркс.

Справжній письменник — це те саме, що давній пророк: він бачить ясніше, ніж звичайні люди. — А. П. Чехов.

Слово, що йде від серця, проникає в серце. — Нізамі.

Коли читання підносить вашу душу і навіює вам благородні та мужні почуття, не шукайте інших підстав для оцінки твору: він добрий і написаний майстром. — Лабрюєр.

Письменник — це не той, хто весь час пише. Письменник — це той, хто весь час думає, про що писати. — Андрій Крилатов.

Писати — це особливий спосіб розмовляти: говориш, і тебе не перебивають. — Жюль Ренар.

Запитувати письменника, що він думає про своїх критиків, — усе одно що запитувати ліхтарний стовп, що той думає про собак. — Джон Осборн.

Будь я проклятий, якщо напишу роман лише для того, щоб обідати щодня! — Е. Гемінґвей.

Щоб написати хорошу книгу, потрібно лише взяти перо, вмочити його в чорнило і викласти свою душу на папір. — К. Берне.

У людини, яка пише, думки сперечаються між собою на кожній сторінці, у кожному рядку, за кожне слово. — Р. Гамзатов.

Жодне залізо не може увійти в людське серце так крижано, як крапка, поставлена вчасно. — І. Бабель.

Три труднощі літературної кар'єри: написати книгу, яка була б варта друку, знайти чесну людину для її видання, а потім — тямущих людей для її читання. — К. Колтон.

«Я пишу не чорнилом, як інші, — казав Берне, — я пишу кров'ю свого серця і соком моїх нервів». Так і тільки так має писати кожен письменник. Хто пише інакше, тому варто шити чоботи та пекти пироги. — Д. І. Писарєв.

Краще писати для себе і втратити читача, ніж писати для читача і втратити себе. — Сіріл Коннолі.

…якщо звільнитися і сісти писати, то жити на що, а якщо працювати і писати, то жити коли? — М. Жванецький.