Є така професія... книги писати.

Кожен письменник-початківець хоча б раз у житті стикався з одвічним питанням: «Як відбутися на літературній ниві?», «Як не звернути з наміченої цілі й досягти бажаного?», «Як зрозуміти, що письменництво мені справді під силу?».

Усі ці сумніви, що точать зсередини, наче настирливий черв’як, можуть добряче зіпсувати майбутній результат. Тому, аби не стати легкою мішенню для депресії та творчої кризи, важливо мати не лише бажання й наполегливість, а й чіткий план дій, якого слід дотримуватися беззаперечно. Навіть не просто слід, а НЕОБХІДНО.

Хочу поділитися з вами основними моментами, що трапляються на непростому й тернистому літературному шляху, які допоможуть не лише розкласти думки «по поличках», а й дисциплінувати вас як автора.

1. Перше і, мабуть, основне — писати потрібно щодня, незалежно від того, яка сьогодні погода за вікном і який у вас настрій. Краще написати й мати потім неохайну чернетку, ніж втратити справді вартісну думку просто тому, що вам було ліньки її занотувати або ви поклалися на власну пам'ять. Запам'ятайте: якою б доброю вона не була, те, що дійсно важливо, ви як на гріх забудете. І буде дуже прикро. Зі мною таке траплялося не раз. І навіть не два. Виносьте уроки з чужих помилок.

2. Навчіться дивитися на речі навколо як творець. Намагайтеся побачити в усьому, що вас оточує, джерело натхнення або новий сюжет. І зовсім не важливо, чим саме ви займаєтеся: дивитеся телевізор, фільм чи читаєте. Ви маєте навчитися дивитися на світ як письменник. Учитися в інших авторів того, як будується сюжет, як створюються персонажі або яку роль відводять опису природи чи інших декорацій.

3. Для успішної роботи у вас мають бути такі складові: власний простір, надихаючі дрібнички, виділений для письма час, а також зачинені двері. Поки ви працюєте, не дозволяйте нікому вдиратися на вашу територію, відволікати чи давати поради. Якщо ви не навчитеся відділяти особисте життя від письма — можете сміливо полишати затію стати письменником. Ви повинні чітко усвідомлювати, що написання книжок — це така ж робота, як і ваша зміна з восьмої до восьмої, нехай і неоплачувана (ну, або в кого як). У будь-якому разі, вас і вашу працю мають поважати.

4. Якщо ви абсолютно і повністю незалежний автор і у вас немає особистого редактора та дизайнера, усе просто — навчіться робити це самостійно. Плюсів у цій справі багато: починаючи з того, що ви підтягнете свою орфографію та граматику, відкриєте в собі таланти художника й ілюстратора (про які навіть не підозрювали), і на додачу до всього — привчите себе до відповідальності та самостійності. Мінус — на всі ці радощі у багатьох просто може не бути часу, тому доведеться трохи спустошити гаманець, залучаючи до роботи професіоналів.

5. Обов’язково ставте собі цілі й не зупиняйтеся доти, доки не досягнете їх. Чудовим мотиватором стане планер або щоденник, у якому можна відмічати галочками те, з чим ви вже впоралися, і з гордістю за себе приступати до виконання наступних завдань. Дуже важливо розуміти, чого ви хочете від життя і від себе в майбутньому: яким ви бачите себе через п’ять, десять років? Скільки книг ви хочете написати? Чи є у вас свіжі ідеї та час на їхню реалізацію? Чи зможете ви, попри всі труднощі, дійти до кінця, щоб із гордістю мати почесне звання — письменник? Подумайте про це на дозвіллі, це дуже важливий пункт.

6. Чим би ви не займалися по життю і якою б не була ваша основна чи паралельна з письменництвом робота, завжди намагайтеся витягти з цього максимум користі. По-перше, сам факт того, що ви не безробітні — уже привід для радості, адже щодо оплати комірних чи іпотеки ви вже можете бути спокійні. Ваша робота послужить гарною підмогою для того, щоб ви могли писати. По-друге, будь-яка професія — привід придивитися до людей, які вас оточують. Адже в книгах ми найчастіше пишемо саме про це: про реальних людей із реального життя (ну, крім фентезі, звісно). Спостерігаючи за поведінкою та звичками оточення, можна легко знайти прототипи для своїх майбутніх героїв або створити збірний образ із кількох цікавих особливостей. По-третє, ваша професія цілком може дати старт цілому напряму у вашому жанрі. Припустимо, ви працюєте у сфері медицини. Чудово! Упевнена, на щоденних змінах ви напевно бачили безліч цікавих або навіть лякаючих випадків. Такий досвід може стати хорошим приводом почати писати в жанрі медичних трилерів ;)

7. Займайтеся розсилкою своїх книг якомога більше і якомога частіше. Постійне розширення аудиторії — це дієвий спосіб зарекомендувати себе в колах літературних критиків та аматорів, а також знайти нових активних читачів. Хто знає, можливо, таким чином вас помітить велике видавництво.

   Ну і наостанок, щоб, так би мовити, підбити підсумки, скажу ще раз: для того, щоб створити по-справжньому якісну літературу, потрібно багато читати. І читати не просто так, заради галочки, а вдумливо, роблячи висновки та відзначаючи для себе найважливіше. Ваш улюблений письменник чи режисер легко може допомогти сформувати власний стиль і знайти найбільш комфортний спосіб викладу. Завжди робіть нотатки, навіть якщо на той момент вони здаються вам несуттєвими — краще потім викреслити зайве, ніж втратити слушну ідею. Більше гуляйте та спілкуйтеся з людьми, адже вони — джерело інформації.

   Завжди закінчуйте розпочате. Навіть якщо це здається непосильною ношею. Відкладіть роман на певний час, щоб розібратися в собі та вийти з творчої кризи, але потім обов’язково поверніться до нього. Якщо ви колись почали, значить, це було важливо для вас? А якщо так, то важливо і для читача, адже коли ви пишете, то закладаєте у свій текст певну ідею, сенс, посил. Світ має побачити ваші книги закінченими. Крапка. Ви не можете любити одну свою книгу і кидати іншу. Адже книги для письменника — все одно що діти для звичайних людей. Не можна одну дитину любити більше за іншу. Завжди тримайте це в голові, будьте наполегливими, вірте в себе, і результатом стане написана книга.

   Я вірю в вас!